"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

13.08.2013 11:09:03

УКР

РОС

ENG

СТАТТІ

ПРО БРУСИЛІВЩИНУ І НЕ ТІЛЬКИ...

•Політика   •Економіка  
•Історія   •Підприємництво  
•Культура   •Промисловість  
•Люди   •Сільське господарство  
•Буденне життя   •Освіта та наука  
•Сучасні технології   •Спорт  
 
 

1...   2...   3...   4...   5...   6...   7...   8...   9...   10...   11... 


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"ПО ДОРОЗІ ДО ДАВНЬОГО ЗДВИЖЕНСЬКА", Ч. 1

Майже 913 років спливло з того часу, як цілюща джерельна вода у древньому Здвиженськ-граді привела до тями напівмертвого осліпленого князя Василька Теребовлянського, а місцева попадя випрала в здвиженських водах його закривавлену сорочку. Але ще й досі залишається нез'ясованим, поблизу якого сучасного населеного пункту на Здвижень-річці (колишня назва річки Здвиж – Авт.) височіло те легендарне літописне місто Київської Русі.

Деяку ясність у визначення географічної території, де знаходився древньоруський Здвиженськ, може внести детальний розгляд маршрутів старих доріг, які стелилися з Києва на захід та перетинали на своєму шляху сучасну річку Здвиж. Одною з них везли у Володимир-Волинський пораненого князя Василька. Але якою?

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"ПО ДОРОЗІ ДО ДАВНЬОГО ЗДВИЖЕНСЬКА", Ч. 2

Деякі польські історики вважали, що саме «гостинець» Івницький до часів козацьких воєн Богдана Хмельницького був єдиною дорогою на захід, яка з часом в Брусилові розділялася на дві: одна йшла до Івниці, а інша - до Житомира. Проте це не зовсім вірно. Є документально засвідчений опис шляху від Волині до Чигирина, яким у 1657 році їхали на Україну замирювати козаків австрійські піддані Парчевич і Маріянович: «З міста Дубна вони вирушили на Гощу, звідти до Корця, потім проїзджаючи спустошені татарами і козаками поселення добрались до порожнього міста...

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: С.С. Губерначук

"Відлуння первісного збиральництва-мисливства в українській мові" (з нової книги С. Губерначука "Прадавність української мови"), Ч. 1"

За однією із наукових версій, людська мова з’явилась як результат трудової діяльності людей (Л. Нуаре, В. Вунд і ін.). Вважається (В. Нікольський, Н. Яковлєв та ін.), що людська праця позитивно вплинула на розвиток мови первісних людських колективів, спонукавши спілкуватися не окремими криками-повідомленнями, а вже цілими реченнями. Найранішим етапом трудової діяльності людей було збиральництво-мисливство. Про цей етап утвердилася думка як про привласнюючий спосіб господарки, коли людина лише брала у природи, а сама нічого не відтворювала. Є всі підстави припускати, що...

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: С.С. Губерначук

"Відлуння первісного збиральництва-мисливства в українській мові" (з нової книги С. Губерначука "Прадавність української мови"), Ч. 2"

Ми якось і не задумуємося, вимовляючи такі звичайнісінькі слова, як верба, туман, урожай, ураган і т. п., що вони складаються з двох основ, кожна з яких приховує в собі прадавні короткі форми лексем. Так і наше слово ягода — назва плоду, що належав до основних продуктів первісних збирачів, також складається із двох архаїзмів: ягу+да. Ці архаїзми десь у ІV–ІІ тис. до н. е. занесли наші подніпровські предки до витоків Інду і в санскриті вони законсервувалися у значеннях: ягу— живий, бадьорий, веселий; да — те, що дає, наділяє, постачає. Себто, ягоди наші прапредки розцінювали як...

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: С.С. Губерначук

"Відлуння первісного збиральництва-мисливства в українській мові" (з нової книги С. Губерначука "Прадавність української мови"), Ч. 3"

Уявлення про рослин як оберегів, тотемів дійшло до наших днів — згадаймо прибирання українцями домівок різними травами і квітами (маювання) та вітами дерев (клечання) на Трійцю. А за даними етнографів, українці здавна мали звичай обтикати двері хлівів гілками осики для захисту худоби від нечистих сил. Та й аби буцімто уберегтися від русалок українці, за Номисом, використовували полин. У назві цієї рослини саме й заклали наші предки значення захист, адже мовний корінь па/пал зустрічається у санскритських термінах зі значенням захист, захисник. Уява наших предків відводила якусь особливу роль рослинам із назвою...

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: С.С. Губерначук

"Відлуння первісного збиральництва-мисливства в українській мові" (з нової книги С. Губерначука "Прадавність української мови"), Ч. 4"

Оця «любов» неолітичних мисливців до певних видів звірини надовго закарбувалася у пам’яті їхніх нащадків. Бо, мабуть, цим можна пояснити те, що в сюжетах полювання українських обрядових пісень сонцепоклонницького походження найчастіше виступають саме перераховані щойно тварини: «Поїдемо ж ми в чистеє поле... За чорним туром»; «Ой крикнула вна на свої слуги... Чей спіймайте дивнеє звіря тура-оленя»; «А в том дубові... у корені чорни бобри на шубоньку». Цей збіг найчастіших неолітичних мисливських тварин і оспіваних тварин в наших обрядових піснях засвідчує дуже давнє походження назв тієї звірини та й самих обрядових пісень із мотивом полювання.

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: В. Святненко

"ЧИЇХ БАТЬКІВ МИ ДІТИ", Ч. 1.

Сучасні прізвища складають частину історії нашої держави. Вони слугують своєрідним літописом, в якому представлений не тільки теперішній громадський стан людини, а й віддзеркалюється весь її родовід, часом навіть ціла історія окремого населеного пункту. Хіба не вражає той факт, що кожен скіф, за звичаєм свого часу, мав знати свій родовід до сьомого коліна, щоб бути гідним громадянином свого народу? А хто з нас, сучасних українців, знає свій родовід, хай навіть не до сьомого, хоча б до п'ятого покоління?  То може ми сучасні, гірші від тих, що жили на українській землі ще дві з половиною тисячі літ тому?

читати докладніше >>>


Тема:  КУЛЬТУРА
Автор: В. Святненко

"ЧИЇХ БАТЬКІВ МИ ДІТИ", Ч. 2.

В той же час прізвища переважної більшості населення волинсько-подільської та галицько-польської земель тільки прив'язувалися до географічних назв і не більше. Саме тому, власники шляхетських прізвищ, які заселяли наш край у XVIII і особливо XIX століттях переважно були безземельними і не мали ніякої власності, навіть власного будинку. Вони так як і місцеві селяни йшли в найми до панів, або самі пани привозили їх з Волині та Галичини для роботи по своєму господарству: Порицьких (з Порицька), Галицьких (з Галича), Тарнавських (з Тарнова), Ходаківських (з Ходаків), Мошківських (з Мошни). Для декого Брусилівщина стала рідною завдяки їх церковній діяльності, як, наприклад...

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"Родовід Бутовичів", Ч. 1.
уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"

Родовід Бутовичів міг брати початок від боярина Матьяші Бутовича, згаданого 1177 р., коли той радив Мстиславу Ростиславовичу не миритися зі Всеволодом Георгійовичем перед битвою під Юр’євим [1]. Бояри Войташич, Степанович, Бутович — типові прізвища боярської знаті турецьких колоністів — чорних клобуків, яким у часи Київської Русі за віддану службу князі надавали землі на Пороссі та Переяславщині. Напевно...

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"Родовід Бутовичів", Ч. 2.
уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"

У Житомирській гродській книзі є витяг за 5 березня 1602 р., у якому засвідчено доповідь возного про те, що він доставив спадкоємцям померлого Семена Бутовича Стефану, Богумілу та іншим Бутовичам, а також їхнім опікунам...

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"Родовід Бутовичів", Ч. 3.
уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"

У київських земських книгах зберігся позов за 10 липня 1643 р. до Георгія
(Юрія) і Маґдалени Голуб, Олени Соколовської та Павла Бутовича, власників містечка Брусилова, від митрополита Петра Могили, архімандрита Києво-Печерського монастиря, про спустошення ними...

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир ", Ч. 1.
уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку"

Визначною пам'яткою старовини давнього Брусилова, яку практично повністю знищила місцева влада протягом 1930-1980 років, був польський архітектурний комплекс на лівому березі Здвижа при в'їзді в наше містечко. Цей комплекс включав: римо-католицький костьол, капуцинський монастир з підземними ходами, монахський сад, «польський» цвинтар, фундушеву школу. З центрального входу він був обнесений довжелезним цегляним муром...

читати докладніше >>>


Тема:  ІСТОРІЯ
Автор: В. Святненко

"ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир ", Ч. 2.
уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку"

Навесні 2011 року молодий брусилівський краєзнавець, вчитель Водотиївської середньої школи, Сергій Васильович Паламаренко в ставку на Тихих Вербах знайшов гарно оброблену пам'ятну плиту з сіро-рожевого каменю з написом на польській мові: «Іполит Кржижанівський, помер 1 березня 1902 року. Жив 85 років».

читати докладніше >>>


<<<< попередня          наступна >>>  

1...   2...   3...   4...   5...   6...   7...   8...   9...   10...   11... 

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.