"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG



Краєзнавча книжка "Рідний край над Здвижень-рікою"

 

Святненко В. Г. Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 384 с.

 

«Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку» є другою книжкою краєзнавчої трилогії «Рідний край над Здвижень-рікою» та логічним продовженням книжки «...Відлуння сивої давнини».

Краєзнавче видання відтворює найбільш значимі факти, події, явища в населених пунктах Здвижень-краю у період 1900—1941 рр. Автор приділив значну увагу соціальному становищу селянства в останні дореволюційні роки, під час національно-визвольної війни, в перші роки встановлення радянської влади та у передвоєнний період. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України, газетно-журнальну періодику, фотодокументи, листування, свідчення очевидців і розповіді старожилів. Книжка стане у нагоді науковцям, вчителям, студентам, а також усім тим, хто цікавиться історією Брусилівщини.

 

 

Меценати видання книжки

Переднє слово

Від автора

Зміст

Іменний покажчик

Замовити книжку

 

 

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 

ПОВЕРТАЮЧИ ВТРАЧЕНУ ПАМ’ЯТЬ

Дослідження історії рідного краю, свого родоводу, народних і сімейних традицій не тільки повертають втрачену пам’ять сучасним поколінням, поєднуючи минуле й сьогодення, а й наповнюють наше життя духовним сенсом, вірою в майбутнє. По справжньому щасливою є та людина, котра знає і шанує своє коріння. У великого філософа мислителя Григорія Сковороди центральна тема філософської системи — щастя людини та шляхи його досягнення. Він, зокрема, наголошував: «Усе, що не закарбоване у слові, — приречене на забуття».

Книжка, яку ти щойно розгорнув, шановний читачу, є продовженням краєзнавчих досліджень автора, присвячених рідному Здвижень-краю, поданих у книжці «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини». Обидві книжки фактично є продовженням подвижницької справи із висвітлення історії Брусилівщини, започаткованої видатним ученим Іваном Огієнком, а також рядом його послідовників-краєзнавців Брусилівщини та письменників, яких породила ця земля.

У новій книжці представлено найбільш значущі події з життя населення Брусилівщини упродовж 1900—1941 років, наведено статистичні відомості про його кількість, господарську діяльність тощо. Навіть важко уявити, скільки горя, наруги, людських втрат, душевних страждань випало на долю кількох поколінь наших земляків у період, який дехто з істориків називає національною катастрофою. Сподіваємось, що пошуки-розвідки автора про Здвижень-край матимуть продовження. Тож щиро зичимо йому натхнення і нових творчих здобутків, котрі спонукають й інших земляків до створення творів про рідний край.

У книжці наведені конкретні соціально-економічні потрясіння, особливо перших десятиліть ХХ століття, які нищівним буревієм прокотилися нашим краєм, випалюючи з людських душ рідне, правічне. Дізнаємося про досі невідомі факти відчайдушної боротьби селянських повстанських загонів супроти окупантів різних мастей.

Глибокий нестерпний душевний біль викликають сторінки книжки, на яких ідеться про військовий терор проти селянства, про колективізацію та розкуркулення, Голодомор, масові репресії. Варто також пам’ятати про участь селян Брусилівщини у створенні радянського колгоспного ладу, економічному розвитку Донбасу, освоєнні російської крайньої Півночі, Сибіру та Далекого Сходу. Історичні обставини, класова боротьба стирали з нашої пам’яті цілі покоління простих людей, їхнє життя, звичаї, традиції, самобутню культуру.

Автор закликає свято берегти пам’ять про земляків, які у найтрагічніші роки історії Здвижень-краю змогли зберегти та передати наступним поколінням надбання предків, залишки самобутньої приполіської культури, традиції, духовність. Чи не найголовніше питання, поставлене в обох книжках: вчись людино думати. Водночас пам’ятаймо настанову нашого великого Предтечі Любомудра Григорія Сковороди: «тілесним не нап’ється дух».

Борис Войцехівський,
культуролог, радник-організатор Комітету
з Національної премії України ім. Тараса Шевченка,
член правлінь Українського фонду культури та
Громадського організаційного Комітету
«Великого проекту «Григорій Сковорода—300»,
Почесний працівник Прокуратури України,
державний радник юстиції 3-го класу (генерал)

 

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua// ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET [Vox.com.ua] Портал українця Родинний сайт Букетів