"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG



Краєзнавча книжка "Рідний край над Здвижень-рікою"

 

Святненко В. Г. Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини.
— К.: Центр учбової літератури, 2010. — 368 с.

У книжці «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини» на основі широкого кола джерел висвітлено історію містечка Брусилова і сіл сучасного Брусилівського району від часів зародження людської цивілізації до початку XX ст. Історію кожного населеного пункту подано в хронологічній послідовності на тлі історичного поступу всієї Правобережної України та Київщини і Житомирщини зокрема. Особливе місце посідає відображення господарського, соціального, духовного розвитку Брусилівщини. Значна увага приділяється генеалогії власників містечка Брусилова і сіл району.

Окремою частиною книжки виступає краєзнавче дослідження «В пошуках древнього Здвиженська», де автор, на основі стародруків, даних археологічних розкопок та краєзнавчих розвідок, визначає місцезнаходження літописного міста Київської Русі.

 

 

Меценати видання книжки

Переднє слово

Від автора

Зміст

Іменний покажчик

Замовити книжку

 

 

ВІД АВТОРА

Віднедавна значно зросла зацікавленість громадськості в ґрунтовних краєзнавчих дослідженнях реґіонів і населених пунктів України. Знання історії свого рідного краю, своєї «малої Батьківщини», свого міста чи села — визначальний фактор у підвищенні освітнього й культурного рівня, патріотичному вихованні, моральному оздоровленні українського суспільства, воно становить невід'ємну складову національного і духовного відродження нашої держави.

Першим, хто звернув свій погляд на вивчення історії рідної Брусилівщини, був видатний учений, державний і релігійний діяч Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон), який протягом січня—травня 1913 року в газеті «Радомыслянин» видрукував перше краєзнавче дослідження «Местечко Брусилов и его окресности». Наступного року в цій самій газеті вийшли його історичні нариси про Брусилівську братську школу та село Водотиї, а в № 5/6 в київській польськомовній газеті «Dziennik Kijowski» друкувався нарис «Парафіяльний костел в Брусилові».

В 50—60-х роках минулого сторіччя історію рідного краю вивчали брусилівські краєзнавці Яків Якович Галайчук, Лука Павлович Макаренко, Михайло Оксентійович Литвинчук. Але через радянську цензуру їм так і не вдалося донести зібрану інформацію до широкого загалу земляків, обмежившись кількома публікаціями в районній і обласній пресі.

Уже за незалежності України вивченням історії Здвижень-краю присвятили друковані праці наші земляки, відомі українські письменники: Олексій Євменович Опанасюк («Чи затишно пані провінції в Житомирі?»), Станіслав Сергійович Губерначук («Украдені діти. Здвижевські бувальщини»; «Ой за річкою, за Щенківкою»), Володимир Захарович Савченко («Фрески пам'яті»), Василь Савич Ткаченко («Голод», «Дорога довжиною в життя», «Дорога до Пірмезенса» та ін.), Микола Іванович Каплаушенко («Дзвонарі», «Ой за річкою, за Щенківкою»), Григорій Макарович Ткаченко («Смерч»).

Моя книжка «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини» яку Ви, дорогий читачу, тримаєте в руках, — продовження тієї копіткої роботи з дослідження й збереження історичної спадщини Брусилівщини, започаткованої моїми славетними попередниками.

Вона складається з трьох основних частин. Перша частина — це краєзнавче дослідження «В пошуках давнього Здвиженська», де на основі літописів, результатів археологічних розкопок і краєзнавчих розвідок вказано на приблизне розташування легендарного града Київської Русі — Здвиженська.

У другій частині йтиметься про історичні особливості розвитку сіл і селищ Брусилівщини, починаючи від першої згадки про них і закінчуючи останніми роками XIX століття. Для зручності сприйняття інформації опис сіл та події, які з ними пов'язані, викладено в хронологічній послідовності на тлі історичного розвитку всієї Правобережної України та Київщини і Житомирщини зокрема.

На мій погляд, дослідження історії населених пунктів Брусилівщини були б неповними без знайомства з їхніми власниками. А тому генеалогічний опис власників Здвижень-краю, представлений в третій частині книжки, не тільки дасть змогу осмисленіше підійти до ролі й місця кожного шляхтича, князя, дворянина в історичному процесі розвитку поселень, а й поринути в ті далекі часи, відчути атмосферу міжособистісних стосунків, ліпше зрозуміти характер багатьох історичних подій та їхні наслідки.

Під час роботи над книжкою використано велику кількість літературних і архівних джерел, більшість з яких досі не була відома широкому загалові наших земляків.

Перша група джерел із праісторії Здвижень-краю — дані археологічних розкопок і розвідок, які, починаючи із середини XIX ст. велися на території сучасного Брусилівського району.

Другу групу становлять літературні джерела, які віддзеркалюють історію поселень нашого краю від часів Київської Русі до початку XX ст. Серед них особливо хочеться виокремити книжки польських істориків.

Третю групу джерел представлено неопублікованими документами й матеріалами з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі: ЦДІАК України), Державного архіву Київської області (далі: ДАКО).

Четверта група — це публікації районних газет «Колгоспна правда», «Ленінським шляхом», «Відродження», обласних і загальноукраїнських друкованих засобів масової інформації.

П'яту групу складають статті, доповіді, повідомлення та інший довідковий матеріал, отриманий з глобальної мережі Інтернет.

У праці над історією Здвижень-краю використано також спогади старожилів Брусилова та сіл району.

Принагідно хочу зазначити, що в роботі над книжкою «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини» мені надавала підтримку ціла низка осіб та інституцій, без сприяння яких поява книжки була б неможливою.

Насамперед велику подяку висловлюю людям, які надавали фінансову та організаційну допомогу, і за сприяння яких ця книжка побачила світ: заступникові голови Брусилівської районної ради А. Л. Шишковському, депутатові Житомирської обласної ради С. О. Варенику, голові районної організації партії «Батьківщина» Ф. Ф. Сороці, А. А. Дорогіну, Т. Й. Бортнічук, З. Т. Янус, Г. М. Андреєвій, М. Т. Сердюку, Т. Г. Святненку, В. М. Балибердіну,
О. І. Балибердіній, В. В. Басалкевичу (смт. Брусилів), В. Г. Коротчуку, В. М. Пархомчуку,
В. А. Петренку (с. Хомутець), М. М. Слобоженюку, В. М. Слобоженюку, А. Р. Уваренку,
О. А. Нечипоренку, В. В. Пасечко (м. Київ).

Вважаю за обов’язок висловити щиру подяку людині, яка не тільки надихнула мене на написання книжки, а й надала багато унікальних матеріалів з історії Київщини та всіляко допомагала організаційно — відомому краєзнавцеві Макарівського району, отаману Міжнародної асоціації козацтва Є. В. Букету.

Щиро вдячний за слушні поради журналістові, письменнику В. С. Ткаченку (Брусилів), завідувачеві кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторові філологічних наук
М. С. Тимошику (Київ), директорові наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка О. Г. Кириленку, письменникові С. С. Губерначуку (Київ), головному редакторові газети «Відродження» С. Д. Мазуренку (Брусилів), директорові музею Івана Огієнка, письменникові В. Ф. Сташуку, директорові бібліотеки «Stowarzyszenie Wspolnota Polska» Л. Садовській (Варшава, Польща), видавцеві О. В. Пугач.

Окрема подяка — патріотам рідного краю, спілкування з якими збагатило авторське бачення багатьох проблем: В. А. Петренку (Хомутець), В. В. Слободенюку і Л. В. Решетник (Водотиї), В. О. Будько (Лазарівка), Т. С. Червонюк та І. О. Калейчик (Брусилів).

 

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua// ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET [Vox.com.ua] Портал українця Родинний сайт Букетів