Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


видатні земляки

 

МИКОЛА ІВАНОВИЧ КАПЛАУШЕНКО
(
продовження)

 

В 2001 році Микола Іванович Каплаушенко виходить на пенсію та переїжджає в своє рідне село Осівці. Маючи великий педагогічний досвід його запрошують вчителювати в Осівецькій школі. Разом з тим він не міг полишити і своєї журналістської праці. Хвилюючі розповіді Миколи Івановича про рідне село, своїх земляків, людей праці постійно друкуються в брусилівській районній газеті "Відродження", в обласних друкованих виданнях. 

З 2003 року Микола Іванович Каплаушенко почав глибоко досліджувати історію рідного краю. Результатом дослідження стали написання цікавої, сповненої глибокої любові до своєї землі, великої поваги до багатьох поколінь осівчан, книги "Дзвонарі" та створенню унікального сільського історико-краєзнавчого музею, аналогів якого важко знайти на теренах сучасної України. 

Нижче приводиться матеріал В. Сташука, який був опублікований в газеті "Відродження" 20 травня 2005 року.

"... 22 травня 2003 року у свято Миколи Чудотворця, розпочалося творення сільського історико-краєзнавчого музею в селі Осівці. І, що знаменно, цю справу започаткував корінний житель села, журналіст, вчитель, людина великої душі Микола Іванович Каплаушенко. Видно, сам Господь благословив його у цей день на добре діло.

Лише два роки… Чи багато це? Хтозна, це вже з якою міркою підходити до відповіді на це запитання. Скажімо, для тих, хто лише інколи навідується до музейної кімнати, що знаходиться в школі, цей термін взагалі нічого не важить. Але ж були й такі, котрі після уроків ходили по селу і, немов бджоли нектар, збирали на горищах осівецьких осель та й старовинних скринях оте колишнє, що вже давно вийшло з ужитку й набуло раритетної цінності. Для них, неспокійних серцем пошуківців, два роки стали, без перебільшення, роками постійних пошуків.

На перших порах експонати до музею приносили діти, а невдовзі до хорошої справи прилучились і дорослі. Це завдяки їхнім старанням у музейній кімнаті облаштовано аж сім експозицій: "Історичне минуле Осівців до 1917 року", "Село в довоєнні часи", "Вони захищали Батьківщину", "Наші уславлені земляки", "Ремесла", "Село Осівці: сучасне і минуле", "Літературна спадщина". У цих експозиціях налічується нині понад чотириста експонатів.

Здавалось би, вже пора перевести подих, відпочити, але залюблені в свій край осівчани й не менш закохані у свою Народиччину переселенці все ще не втратили (і вже не втратять!) смаку до відродження минувшини. Вишиванки, рушники, справжні картини, виконані гладдю та хрестиком, серветки, вироби з колишнього полотна додають осівецькій "кімнаті муз" не лише ошатного вигляду, а й виповнюють її неповторним глибинним змістом.

Серед численних експонатів відпочивають справжнісінька, але ота ще, колишня олійниця, незнана досі конструкція жорен, воляче ярмо, прядки, вулик-дуплянка, солом´яник для зерна та багато інших цікавих експонатів. Всі вони, поєднавшись у прекрасну гармонію, відтворюють для нас дух отого, до щему близького серцю, рідного минулого. А ще в музеї затишно почувається двом, повернутим із забуття, родинним генеалогічним древам – Каплаушенків і Артеменків.

Вабить зір і довго не відпускає від себе експозиція зібраних матеріалів про Велику Вітчизняну війну. Фоторозповіді про тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за Батьківщину, архівні списки всіх остарбайтерів, експозиції про Героя Радянського Союзу Григорія Москальчука та про видатних людей, які своїм життям додавали гарної слави рідному селу. У музеї часто проводяться уроки історії, образотворчого мистецтва.

До осівчан прибувають різні делегації навіть з інших областей. Ось що записав у книзі відгуків та побажань письменник Станіслав Губерначук:
"Це диво з див – музей історії моїх Осівців, мого рідного краю. Надзвичайно радію з того, що знайшлися в селі патріоти, які зібрали такі безцінні етнографічні та історичні пам´ятки".

 А ось відгук нашого земляка, письменника Олексія Опанасюка:
“Вперше довідався, що є музей в Осівцях. І провідав його. Не без подиву ознайомився з експонатами. Тут стільки речей, що позаздрять столичні".

Приємно відчувати очівчанам, що справа, яку вони роблять, потрібна людям. Осівецький музей став своєрідним храмом, в якому душею прилучаєшся до минулого і відчуваєш потребу творити майбутнє. Задля України. Задля наших нащадків."

  1...      2...   

 
 

<<< повернутися    

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.