Найбільш поширеною причиною розвитку гастриту є бактерія Helicobacter pylori. Це дійсно доведений факт, і в 2005 році вчені, які відкрили цю бактерію та довели її властивість викликати гастрит, отримали Нобелівську премію. Сьогодні ми спостерігаємо дійсно хороші результати одужання від гастриту після ерадикації (виведення) даної бактерії з організму. Кожен випадок унікальний, тому потрібно враховувати, що ця бактерія вже встигла зробити в шлунку і наскільки давно шкодить йому. Медичний портал medpravda.com.ua більш детально описує основні симптоми та засоби лікування від захворювання.
Часто після її виведення потрібна тривала реабілітаційна терапія або терапія ускладнень, які вона спричинила. Проте, однозначно, роль Helicobacter pylori є грандіозною у виникненні гастриту і унікальним є те, що вона може виступати як основа, яка готує шлунок до запалення, так і провокатором загострення процесу.
Спеціаліст рекомендує пацієнтам, які мають хронічний гастрит, особливо загострюється навесні-восени, обов’язково дізнатися, чи немає у них Helicobacter pylori. Небезпечною вона через властивість трансформувати поверхневий гастрит в ерозивний (або виразкові ураження) і через токсичність. На щастя, на даний момент є кілька методик її визначення, для кожної людини знайдеться своя – оптимальна. Зараз проводять масштабне дослідження, щоб дізнатися, скільки заражених Helicobacter pylori серед населення.
Щоб правильно встановити діагноз, необхідно «проковтнути зонд». Процедура не з приємних. Радувало лише одне: вона недовга і, як виявилося, зовсім не болісна.
Неприємна процедура: чим можна замінити «ковтання зонда»
Езофагогастродуоденоскопія (ЕФГДС) – це дійсно найулюбленіша процедура, проте страхи щодо неї однозначно перебільшені. Як правило, вони виникають з того часу, коли вона була дійсно агресивною, надзвичайно неприємною для пацієнта, супроводжувалася психологічним дискомфортом і побічними ефектами.
Зараз вона абсолютно інша – зонд має дуже малий діаметр, а сама процедура триває близько 1 хвилини, можна використовувати знеболювання або седативну медикаментозну підтримку, і є багато інших змін, про які завжди варто розпитати лікаря-ендоскопіста.
Новинний портал
